ГЛІБОВ ЛЕОНІД
ПІСНЯ


Скажіть мені" добрі люди,

В кого я вдалася,-
Ще на світі не нажилась,

А в журбу здалася?

Чи вийду я у садочок -

Важенько вздихаю...
Чи співала б, чи летіла б -

І сама не знаю.

Чи вийду я до річеньки --

Огґять зажурюся...
Все дивлюся в степ широкий

Та й не надивлюся.

За хвилею хвиля друга

Шумить і женеться,
А у мене душа тужить

І серденько б'ється.

А як зійде місяць ясний

Гулять з зіроньками, -
Все плачу я, сердешная,

Дрібними сльозами.

Ясний місяць з зіроньками

Тихо розмовляє,
А у мене, молодої,

Розмови немає...

Скажіть мені, добрі люди,

Що мені робити?
Ой як мені на сім світі

Без кохання жити?

Чого б, бачся, журитися -

Життя золотеє:

І батько е, і матінка,

А все щось не теє...

Коли б мені дали крила.

То я б полетіла,
Голубкою на рученьки

Миленькому б сіла.

Сказала б я: кохаймося,

Мій милий козаче,
Милуймося, цілуймося, -

Бач, дівчина плаче!

Скажіть мені, добрі люди,

В кого я вдалася?
Ще на світі не нажилась,

А в журбу здалася.

Тоді б же я, добрі люди,

Вас би не питала:

Жила б собі співаючи

Та й горя б не знала!
[1855]