Микола Чумак

На Святій горі

Травами обвиті схили
під крутим хребтом,
Під Хрестом - стара могила,
небо - над Хрестом...
Тут колись під Деркачами
гаряче було -
Козаки із перначами,
шаблі наголо.
І трубив трубач до бою -
духу додавав,
Пан отаман за собою
лаву піднімав
Ворогам найвища кара
падала на шлях
І у месників скресало
сонце на шаблях.
У відстояній свободі
слави апогей.
Браття, ми святого роду -
будьмо, гей, гей, гей!
...Зливи й хуртовини вили
над крутим хребтом,
Під Хрестом - стара Могила,
сонце - над Хрестом...
Грай же, грай, труби, маестро,
у новій порі -
Козаки уже воскресли
на Святій горі!

7.01.04.          Деркачі.