Ми їдемо до Фріско

Якщо ви ховаєтесь, хіба це
не означає, що вам соромно?
Мо Табачнік  

      Багато років потому вони зустрілися. Це була межа, де сонце переходило в морок...
      "Вітаємо, Ігоре!" - "Іншого й не сподівалися...

      Підійшла тітка Амелія. Легко торкнувшись його ліктя, вона - так схожа на свого кумедного песика Далі - ґречно вибачилася перед вельмишановним панством і гаряче зашепотіла на вухо кандидату. Це було праве вухо, без сережки. Тітка питалася, чи вистачить двох кіло чорного кав'яру й чи повезе він пана Латинського, того, що з Монреалю, своїм автом, а чи хай той їде разом з усіма автобусом...

Що ж поробиш: науковий ступінь - задоволення не з дешевих.  
      Услід за Амелією він увійшов до невеличкої кімнати, головне канцелярське призначення якої тимчасово було порозсоване попід стінами; там само стояли й супермаркетні пакети з харчем і трунком; на білому ж столику часів польотів першого космонавта складено було купу одноразового посуду та серветок...