Самотній птах на небі десь літає
Літає сам: крюжля у синяві,
Над ним безодня, простір, небограї
А птах літа безмежно в самоті

Він хоче плакати - та сліз уже немає
Він жити  хоче - у серці біль сама
Кохати прагне - кохання не зламати
Проте любов його далеко десь сама

Злетів він високо - землі уже не видно
Та й далі в вись усе летить й летить
"Вікторія!" - крізь сльози гірко крикнув
А на вустах це імя лиш бренить

Цей птах - це я...  без тебе,  доле, плачу
"Ми будем разом!" - молюся так щодня
Себе без тебе в майбутті не бачу,
Бо ти є щастя! Ти - моє життя!!!

Вадим Лубчак для Бочко Вікторії