Олеся Лященко
22 роки. Аспірантка Інституту філології Київського університету ім. Т. Шевченка.Друкувалася в часописах і літературних альманахах. Нагороджена видавництвом "Смолоскип" (III премія) 2004р.за збірку віршів.

Без назви

Вони всі щедрівки і танцями, танцями.
Господар стояв і дивився безтямно...

Сирійцеві об туфлі стоптані
До ранку зорі билися.


Ці дзвони боялися сонця і полудня.
Приходив дзвонар, їх полохав, стривожених,
І звуки летіли налякано голубами,
І мусили падати легко, побожно так.

Дзвонар притулявся - закляклий, розпластаний,
І очі - зі скла найчистішого шибами,
Аж дзвони ставали гучними й хвилястими...

Органи почищені і величаві.
А він розірвався різдвяним намистом
І заблищав поміж клавіш.

Вже присмерк прогнувся надломлено тінню,
В будинках зачинено наглухо вікна,
А він у костьолі до пізнього правив,
Аж Діва Марія осліпла.

Хрестили дитину - дороги в багнюці,
Аж мати злякалась, запнулася хусткою,
Невдало на вулиці хтось посковзнувся,
Дорога хитнулась до хрускоту...