Надія Марчук


     * * *        
Прадавній гріх - то перша насолода,
Що  усвідомлена  була  людьми.
Радість смаку, пізнання, сила вроди
Й те, що коханням називаєм  ми.

Все це нас відрізнило від тварини,
Наблизило до Божого єства...
Й прокляттям зразу впало на людину,
Бо надто стала гордою вона.

Земна й небесна радість сперечаються,
Незрима завжди йде між них війна.
Не знаю, чом ніхто не поступається,
Аби скоріш скінчилася вона.