Анатолій Мицкан "Айкі"
Лiтаючi острови


    Колись давно хтось придумав гарну казку. Точніше хтось додумався придумати цілий гарний світ. Він може видатись чудернацьким, але насправді він гарний.
    Все, що в цьому гарному світі є, так це безмежне рожево-блакитне небо...

Іноді просто падають з одного острова на другий, бо острови літають один попри одного, один над одним, один під одним ... одним словом, літають так, як їм заманеться. І всім це подобається.
    Уявіть собі: ви сидите на одному з островів і дивитесь на прекрасне рожево-блакитне небо, а тут, раптом, попри ваш острів пролітає ще один острів, і ви бачите, як на ньому ціла купа всіляких дивних створінь весело махає вам руками і щось кричить...

А тоді встаєте і відпускаєте листочок: нехай летить собі у своїх справах. Ось так.
    Ніхто точно не може сказати, звідки взявся той чи інший острів. Звідки походять назви островів. Звідки взагалі взялися ті, хто на островах живуть. А їм і так добре, всім таким різним і чудернацьким...

    - Можна, можна. Ти не питай-ка, а стрибай-ка на він. - прокричав Чамба, спинившись позаду Айкі і спершись на свою лопату.
    Айкі відійшов трохи, розігнався і скочив на свого власного килимка-літунця. Бідолаха Бу зіщулився і зник під величезним Айкі, який, разом з килимком гепнувся на нього...

- сказав тато Мумік. - цей для тебе замалий буде.
     Айкі глянув на батька і розуміюче покивав головами. Килимок в цей час опустився достатньо низько, Айкі впіймав його і спробував віддерти від нього Бу. Нарешті йому це вдалось. Маленьке волохате створіння безпомічно повисло у нього на руці, не подаючи ознак життя, і Айкі справді стало його шкода...

А далі ще холодніше. І тут він раптом зрозумів, що його поливають водою. Однак не було сил бодай одним оком глянути, що ж то навколо робиться. І він нічого не робив. Але тут хтось акуратно привідкрив одне з його зелених очей і він побачив... "Бу!" - вирвалось у нього і він підскочив на руках у Айкі...

Чьо став? - вигукнув Чамба і, підскакуючи, послідував за Айкі, який поважно прямував до одного з круглих будиночків.
     Якусь мить Бу ще думав про дивного одноголового утака. Тоді обернувся. Хотів було подивитися йому услід, але той вже зник за поворотом.

- Бу! - закричав здалеку Чамба, і Бу побіг за всіма...

     Чамба вдав, ніби не чує. Однією рукою він все ще тримав лопату, а другою почав колупатись у носі. Бу дивився на шевця і не знав, що відповісти.

- А дідько його знає. - відповів Айкі.

- То хіба не тобі килимка шито? - перепитав його швець.
     Айкі задумався...

- А ви, хлопці, знаєтє, куди летіти?

- Ні. - відповів Айкі за всіх.
Швець подивився двома головами на Айкі:

- Вам ще не дали карту неба?

  - Ні. - признався Айкі, а Чамба захотів сказати щось з цього приводу, тільки Айкі затулив йому рота рукою.

- Вам її напевно сьогодні ввечері дадуть...