Буряки цукрові. (цикл «Моя совдепія»)


Дружині любій на день


народження 12.02.2010г.


Мороз вдарив, як ніколи, рано. Колгоспники ще багато чого не вспіли зібрати з полів.
Кукурудза почекає – їй мороз не завада, а от цукрові буряки зовсім інша справа – їх треба зібрати і терміново, бо цукор втече...

Так ні – як раз по обіду стукає наш начальник відділу (добрий такий чоловіче) по графину олівцем, потребує уваги, та й оголошує, що кличе усіх нас партія та уряд зробити поміч сільським виробникам, бо дуже їм важко у цей складний час, коли морози вдарили, нікого про те заздалегідь не попередивши. Подивились ми , подивились, але питати, – що  та до чого  - й гадки  не мали – та й що там питати, ми з дитинства звикли – треба і все, - які там питання, які пояснення...

Архітектори  шуткують: «Нічого, взимку, коли вже сніг заховає все, що не зібрали і з’явиться багато вільного часу, колгоспники приїдуть до нас на поміч».


З інститутів проектних та наукових, а їх багато було у Харкові, чимало назбирали помічників сільському господарству, та й рано вранці цілий состав було спроваджено на підтримку колгоспникам...