Абу Шакур Балхі

Вірші

Перекладач: Василь Мисик

Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990

* * *

Багатство й наука - як нарцис і троянда:

Не квітнуть укупі, не бояться розлуки.

У кого наука, той не має багатства,

А в кого багатство, в того мало науки.

* * *

Знання! Нещасний, хто його не має,

Бо всі ми тільки з ним пошани годні.

Із ним і горе не страшне, без нього ж

Я на скарби й не гляну щирозлотні.

Знання - це військо, до війни готове,

Без нього ж ти один і серед сотні.

* * *

Якби від горя дим вставав, як устає з пожару,

Тоді б назавжди білий світ у чорну тьму запнувся.

Всю землю нашу перейди, заглянь у кожну шпару

Ти не побачиш мудреця, щоб весело всміхнувся.

РУБАЇ

* * *

Як жаль, що в наші дні, в ці злі години,

У цій пустелі, згубній для людини,

Щодня ми з другом розлучатись маєм,

З усім прощатись мусим щохвилини!

* * *

Повз мертві стіни Туса йшов я шляхом.

Сидів там пугач над розкритим дахом.

Спитав я: "Що нового?" Й відказав він:

"А те, що все тут стало прахом, прахом!"