Янка Купала (Іван Домінікович Луцевич)

Вільха

Перекладач: Микита Шаповал

Джерело: Літертурно-науковий вісник, 1909, річник XII, том XLVII, книжка IX, с. 511

Шумить вільха і тужить

Над річкою сумною,

І сушать її ноги

Бур'ян із кропивою.

Над нею синє небо

Негодою лиш сіє -

То студять її зими,

То палять суховії.

Обламує і вітер

Гілля їй без сумління,

І річка підмиває

Роложисте коріннє.

Утіха лиш - пташині

Пісні дзвінкі, сріблисті...

Жалобу туги носить,

Як скине з себе листє.

От так то дні проходять

Всі низкою страшною.

Шумить вільха і тужить

Над річкою сумною.