Ярослав Сайферт

Гора Ржип

Перекладач: П.Тичина

Джерело: З книги:Зарубіжна література: Посібник-хрестоматія. 11 клас - Донецьк: ТОВ ВКФ "БАО", 2003.

Я бачив верхів'я, укриті снігами, -

Однак не прославив його я піснями.

Верхів'я іскриться, міняється, квітне,

немовби коштовне каміння блакитне...

Високе верхів'я - аж страшно - до неба!

Та я не прославив його, як би треба.

Коли ж в ріднім краї побачу я гору -

низеньку, зелену й ніяк не сувору,

ще й хмари легкої на ній білосніжність, -

така в моїм серці з'являється ніжність!

Хмарки ось летять і над житом в розгоні,

тупочуть в конюшнях стривожені коні.

Снопи люд трудящий у копи складає,

а Юрій святий уже списа здіймає:

встромить його хоче він в серце дракона...

Спішить тут метелик до квітного лона.

Он видно, як в перстні, брильянтну, зелену

краплину тремтливу на квітці ромену.

Яка ж це природа! Які на ній шати!

І все тут в мені починає співати.

Співаю я, плачу... Ой мамо, - з тобою

в нас гарно ж так дома - своєю красою!