Ярослав Гашек

Пригоди бравого вояка Швейка

Переклад з чеської Степана Масляка

---

Сканування та обробка: Максим, "Ізборник" (http://litopys.kiev.ua) 17.V.2004

---

Гашек Я. Твори: В 2-х томах. Т. 2. Пригоди бравого вояка Швейка: Роман / З чеськ. перекл...

Бравий вояк Швейк устряє в світову війну

2. Бравий вояк Швейк в управлінні поліції

3. Швейк перед судовими лікарями

4. Швейка виганяють з божевільні

5. Швейк у поліційному комісаріаті на Сальмовій вулиці

6. Розірвавши зачароване коло, Швейк знову опинився вдома

7. Швейк іде на війну

8...

З Гатвана на галицький кордон

4. Marschieren! Marsch!

Частина четверта

УРОЧИСТА ПРОЧУХАНКА ТРИВАЄ

1. Швейк у ешелоні російських полонених

2. Духовне напучування

3. Швейк знов у своїй маршовій роті

Примітки (О. Паламарчук)

---

Частина перша

В ТИЛУ

ВСТУП

Велика доба потребує великих людей...

Такого треба тільки розстріляти, а не вішати, - погодився сержант. - Ось, наприклад, послали б і нас і сказали: "Маєте вислідити, скільки в росіян кулеметів у кулеметній роті". Звичайно, ми б перевдяглись і пішли, а за це мене вішати, мов якогось розбійника?

Сержант так розхвилювався, що аж схопився з місця і вигукнув:

- Я вимагаю, щоб мене розстріляли й поховали з військовими почестями...

- Ви моєї школи, пане сержанте, - бундючне заявив вахмістр. - Спокій - мильна булька, але штучний спокій - це corpus delicti 1, - і, перейшовши на іншу тему,

звернувся до сержанта: - Чого б нам замовити собі на вечерю?

1 Доказ злочину (лат.).

- А хіба пан вахмістр сьогодні не підуть до шинку?

Це питання поставило перед вахмістром нову складну проблему, яку треба було негайно розв'язати...

Незліченні сліди великих важких чобіт баби Пейзлерки на тій лінії сполучення свідчили про те, що вахмістр повною мірою компенсував свою відсутність у "Котику".

А коли нарешті баба Пейзлерка з'явилася в шинку з дорученням, що пан вахмістр, мовляв, низько кланяється і веліли прислати їм пляшку контушівки, - цікавий трактирник не витримав...

Помочіться у пляшечку, поки ще не пізно". Нарешті умовив його. Це коштувало дрібному службовцеві шість крон. Ох, і набрид же йому той пан з цим аналізом. Та хіба тільки йому? Усім добре дошкулив, не виключаючи й шинкаря, якому, до речі, псував торгівлю, бо, віддаючи кожний аналіз, завжди додавав, що це дуже

серйозний випадок у його практиці, що пити нічого не можна, крім води, курити не можна, женитися не можна, а їсти можна лише саму городину...

Двірник витяг його, вхопив батіг та в самих підштанках погнав його вниз вулицею Челаковського, а той біг і скавулів, немов собака, що йому на хвіст наступили.

На Гавлічковій вулиці пан скочив до трамвая, а двірника злапав поліцай. Але поліцаєві теж перепало. Та оскільки двірник був у самих підштанках і все в нього вилазило, то через таке прилюдне неподобство його кинули до арештантської тарадайки і відвезли в поліцію, а він ще й по дорозі ревів, як той тур: "Я вам, халамидники, ще не так покажу, як мені аналізувати сечу"...

Отак закінчилися в цьому вагоні дебати про Італію.

* * *

Розмова в штабному вагоні про нову воєнну ситуацію, що склалася через втручання Італії у війну, була б, напевно, дуже нудна, бо тут не було славнозвісного військового теоретика кадета Біґлера, але його заступив поручник Дуб із третьої роти...