Аттіла Йожеф

Поезії

Перекладач: Микола Лукаш

Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990

ЖІНОЧЕ СЕРЦЕ

Серце жінки - як нічліжка:

кому треба на ніч ліжка?

Скільки дурнів-тонкослізок

тягом тягне до тих ліжок!

Черги, бійки - риньте, лізьте,

щоб зайняти краще місце:

хто в кімнаті, хто в коморі,

а которі - в коридорі...

Як піймають, то повісять,

в святу землю мене вмісять.

Хай труйзіллям проросте

моє серце золоте...

МУРАШКА

Між подушок заснула мурашина.

Ти, вітре, подушок не воруши нам -

як є, так і покинь.

Голівкою утомлено припала

до здовжено-овального опала,

а поряд спить її дрібненька тінь...

Ружа в місячнім вінку,

злотний пояс на станку.

А для мене

добрий мотуз на трямку.

В сукні знадний звин колін

під той ладний мідний дзвін,

а на річці

двох тополь низький уклін.

В сукні зграбний стегон згин

під той звабний срібний дзвін,

а по річці

листя хвилям навздогін...