Данте Гебріел Россетті

Поезії

Перекладач: Михайло Орест

Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади - К.: Основи, 1995

Її дари

Висока грація, природний дар цариць,

Чуд, роджених в лісах, солодка простота,

Блиск, що його дає в погожий день вода

Чи гіацинт, коли лягають тіні ниць

В гаях, і захватна для серця блідість лиць,

I ліній пристрастю обточені уста,

Що в них вся музика живе, вся німота,

I кучерів вінець в янтарності пшениць,

I шия, що, немов колона, схов несе

Любові, і звучить тому, хто в храм іде,

I рук заслуханість, що просьб кохання жде,

I колихливих ніг слухняний рух - це все

Її дари. Слова - бліді. Душе моя!

В прознанні більшого вдихай її ім'я.

Краса

(Компіляція з Сапфо)

Яблуко наче солодке вона, що, між листям спахнуле,

Висить на гілці найвищій - його садівничі забули,

Ні, не забули - ще руки туди нічиї не сягнули.

Дивий вона гіацинт - на горбах його можна спіткати;

Ноги важкі вівчарів його ранять і будуть топтати,

Поки не втопчуть у землю його непорочні шарлати.