Федір Глінка

Москва

Перекладач: М.Рильський

Джерело: З книги: Максим Рильський. Твори у двадцяти томах. Том п'ятий. Поетичні переклади. К.:Наукова думка, 1984

Місто рідне, місто давнє,

Ти взяло в свої кінці

І посади, й села славні,

І палаци, і двірці.

Оперезане полями,

Ти ряснієш у садах:

Що за вежі, що за храми

На сімох твоїх горбах!

Велетенською рукою

Хтось, як хартію, розкрив

Над убогою рікою

Найбагатше диво з див!

На церквах твоїх високо

Виростають дерева;

Не охопить улиць око...

Це от - матінка Москва!

Хто, могутній, може зняти

Верх Кремля-богатиря?

Хто зіб'є злотисті шати

У Івана-дзвонаря?

Хто Цар-дзвона тут підійме?

Цар-гармату хто здвигне?

Шапки, гордий, хто не здійме,

Кремль без шани хто мине?

Ти повік не гнула шиї,

Не корилася журбі:

Тільки пасинки Росії

Не уклоняться тобі!

Ти, як мученик, горіла,

    Не скоряючися,

І ріка в тобі кипіла,

    Не смиряючися!

Ти під попелом лежала

    Полоненою,

І із попелу ти встала

    Нескоренною!

Процвітай же в світі слави,

Вічно юна і нова,

Серце рідної держави,

Білокам'яна Москва!