Фрідріх Клопшток

Смерть

Перекладач: Михайло Орест

Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади - К.: Основи, 1995

О ноче осяйна, о воїнство зір,

Як підносите ви! Як пориваєш ти, споглядання

Світів прекрасних! О Боже-Творче!

Який Ти величний, о Боже-Творче!

Як радує горніх зір споглядання того, хто відчув,

Який він малий, і хто Бог, який він є прах, і хто Бог,

Бог його! О будь же зо мною, чуття

Захвату, навіть тоді, коли я помру!

То що ж ти, смерте, страшиш отяжілого сон?

Не тьмар насолоди небесних утіх!

Падаю в прах я, божий засів! Пощо страхаєш

Безсмертного ти, облудна смерте?

Тож падай, тіло моє, у тління!

В долину його поринають упалі

З первопочатку! В землю, мій праху,

До сонмів спочилих!