Гаррі Гаррісон

Білл - герой галактики

Роман

З англійської переклав Олександр Коваленко

КНИГА ПЕРША

Розділ І

Білл так і не збагнув, що виною всьому - секс. Якби сонце того ранку не пекло так безжально, зависнувши у мідному небі Фігерінадона II, і, якби він не уздрів білі, немов цукор, і широкі, як подушки, сідниці Інги-Марії Каліфігії, коли вона милася в струмку, тоді він, можливо, думав би більше про оранку, а не про жіночу стать, і мабуть дотяг би борозну до пагорба, перш ніж почув звабливу музику...

На їхніх грудях, обтягнутих червоними мундирами, видзвонювали медалі, і, звісно, у світі не могло бути шляхетнішого видовища. Позаду крокував сержант, величний у своїх нашивках овець, глядачі попрямували до нього; усі,за винятком Білла, якого з натовпу вихопила могутня рука.

- Слухай, я припас тут для тебе,- мовив сержант, подаючи йому заздалегідь приготовану склянку, так начинену обезволюючими наркотиками, що ті викристалізувалися на денці...

Сталеві. Він ледве стримався, щоб не відтягти вниз Біллову губу і перевірити стан його корінних зубів. Потім. - Облиш цю роботу тим, хто полюбляє її. Жодних шансів на підвищення. Тоді як для кар'єри зоряного піхотинця не існує меж. Хіба гранд-адмірал Пфлунгер не пройшов крізь ракетні дюзи, як мовиться, від новобранця до гранд-адмірала? Як тобі це подобається?

- Це має подобатись містерові Пфлунгеру, але, гадаю, що бути угноювачем приємніше...

- Ох! - простогнав він, а потім: - Ох! Ох! 0х1 - обпікши долоні об іще гарячий запобіжник, упустивши його собі на ногу і, врешті, скинувши у запобіжниковий люк.

Коли він повернувся, Тембо вже вставив новий запобіжник у порожній затискувач.

- То був мій запобіжник - ти не повинен... - в очах у Білла бриніли сльози...

Раптом щось десь затріщало і Білл відчув, як заворушилося коріння його коротко обстриженого волосся.

- Що це? - зойкнув він.

- Вторинний розряд з цього пакета запобіжників,- показав Тембо. - Усе,пов'язане з цим розрядом, засекречено, але я чув, що так буває, коли один з екранів піддається радіаційній атаці: мірою перевантаження він змінює кольори спектра від зеленого до синього, потім до ультрафіолетового, поки врешті стає чорним - і екран проривається...

Його мундир висів на гачку поруч, і він вліз в нього, перш ніж ударити по перемикачу. Сплін саме застібав останній ґудзик, коли екран просвітлів. Він віддав честь - отже на зв'язку, певно, офіцер. Білл не бачив екрана, тож не міг твердити напевне, але голос мав той безпідборідно-зубатий тон, який у нього став асоціюватися з офіцерами...

Потім ми потайки перемикаємо деякі стічні труби для роботи в зворотному напрямку! Як тільки ми чуємо, що падає дощ, одразу вмикаємо насоси, і наша вода випадає разом із дощем. Ми мало не довели Управління метеорології до божевілля. Щороку, відтоді, як ми започаткували проект "Великий плеск", середньорічний рівень опадів у помірній зоні зростає на сім сантиметрів, а на полюсах ідуть такі сильні снігопади, що під вагою снігу подекуди обвалюються верхні поверхи...

Зараз я мушу бігти. Треба негайно ввести в дію надзвичайний план "Велика блоха".

- "Велику блоху" теж засекречено?

- Ні, оскільки вона набуде розголосу. Ми підкупили інспектора Управління охорони здоров'я, щоб він знайшов докази зараження комахами одного великого спального блоку - одна миля заввишки, миля завширшки і миля завдовжки...

Він причинив двері й у захваті оглянув шафи з картотекою, стіл, крісло, лампу - усе виготовлене із викинутих пляшок, бляшанок, коробок, ящиків, підстаканників тощо. Втім.буде ще час помилуватись усім цим, а тепер мерщій до роботи. Він висунув верхню шухляду шафи із картотекою і вирячився на вдягнений у чорне, з кошлатою бородою і білим, як борошно, обличчям труп, що скоцюрбився там...