Клеменс Брентано

Поезії у перекладі Михайла Ореста

Перекладач: Михайло Орест

Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади - К.: Основи, 1995

Отчинне почуття

Я вітер вітаю

I хвилі розліг.

Блажен єси, краю

Прапредків моїх!

О небо сумирне!

О зела земні!

Вам буду я вірний

Всякчас і всі дні!

Як хміль обвиває

Сердечно дуби,

Так, серце безкрає,

Все тут полюби!

Став легіт недвижний

І лист не дихне -

I чую я, ніжний:

Тут люблять мене.

Блаките, як близько

Ти в ріднім краю -

Я тут із колиски

До зір дістаю.

О Рейне величний!

Котися і плинь!

Вертайся, довічний,

Мене не покинь!

Мій отче, як тужно

Без тебе я жив,

А нині знов мужньо

Підношу я спів.

Ти сина окрити

Жадаєш грудьми.

О світлий, ці квіти

Як дар мій прийми!

Ворог

Знаю я одного,

Його ми не любимо, ні!

Я назву одного:

Він ламає мечі міцні.

Горе! Чоло його затоплене в ніч,

А стопи його - в диму порохів.

Іде він - і листя гаїв

Спадає на землю темну.

Безжальний,

В руках, як лід,

Він підтримує світ,

Що кроком бреде дитинно-хистким.

Смерть - імення йому.

Перед ним

Навіть духи тремтять, героєм жаским.