Константи Ільдефонс Ґалчинський

Сервус, Мадонно

Перекладач: Р.Лубківський

Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ - ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).- К.: "Навчальна книга", 2002.

Хай інші там книги пишуть. І навіть

нехай гримить їхня слава із веж найвищих

                                         стодзвонно.

Я книг писати не вмію і зовсім не прагну слави -

сервус, Мадонно.

Не дбаю про їхню спокійну та променисту долю,

і не для мене сонце, ані природи лоно.

Для мене - лиш ніч і вітер, та хміль алкоголю, -

сервус, Мадонно.

Інші були до мене, інші будуть потому,

життя - воно споконвічне, поборює смерть невтомно.

І все це - мов сон химерний, що верзеться

                                          дурному,

сервус, Мадонно.

Для тебе, що сяєш у строї з латаття і свіжих лілій,

квітів мого дитинства, чисто і безборонно,

росою руки обмивши, сплітаю вінок невмілий, -

сервус, Мадонно.

Не погордуй вінком тим поета - пройдисвіта, гнуса,

знає мене поліція і борзописців гроно.

А ти - моя мати й кохана, а ти - моя муза, -

сервус, Мадонно!