Макс Жакоб
Поезії
Перекладач: Микола Лукаш
Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990
ХВАСТОЩІ П'ЯНОГО МОРЯКА-БРЕТОНЦЯ
А я, а я - пророк Мойсей,
Це я народ веду усей
В обітний край, у Палестину.
Ходіть, я дурно всіх вестиму!
Вам долото моє пропоре
Тунелі під Червоним морем.
А я, а я - борець Самсон.
Всім стрижіям даю фасон.
На чорта тіки я женивсь?
От бачите, де опинивсь...
Що жінка все вела хазяйство,
То я укинувся в гультяйство.
А я, а я - цар Соломон!
Щоб воюваться з Македонцем,
Я стіки наскладав червонців,
Що не вбереш і в мілійон!
Коли той блазень Олександр
До мене в льох зробив десант
Із отакенною полою,-
Все золото взялось золою.
Еге!.. Та я ж - Ісус Христос!
Та я... Та я... Це вам не хтось!
Я усміхаюсь херувимом
Усякому, хто пройде мимо.
Я Господь Бог! Давай, давай!
Ідіть усі до мене в рай!
ВІЛЬЙОНЕЛЛА
Скажи мені, які пісні
Сирени-звабниці співали,
Що греки кидали штурвали
I потопали в нуртині?
Ахілл, що, скрившися в коні,
Узяв був Трою в оні дні,
Був воїн, що й казать, бувалий.
Але й героя чарували
Ахейських дів пісні знадні.
Скажи, Венеро, що за співи,
I на які такі мотиви?
Раз в агарянській стороні
Такі співав невольник жалі,
Що бусурмени без платні
Його на місці розкували
Й плачущій оддали рідні.
I Пенелопа в ролі ткалі,
I Навсікая десь на пралі,
I Зевксіс при своїй мазні
Водно співали тралі-валі!..
А при вині пісні масні?
А луни лун із дальних далей,
А емігрантів тужний спів?
Де приспіви старих часів,
Що всюди вітер їх носив?
Де чари білозубих дів,
Яких за спів не покидали?
А де мої пісні? Згадали...
"ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ЕККАРТА?"
(Поль Петі)
Чи знаєте ви Парацельса,
Предтечу наших відкриттів,
I Маргариту Ебнер з Тесса,
Ту, що носила плід Христів?
Чи вам відомий Сузо-інок,
Рейсбрук, що всіх колись вражав,
I той Джузеппе з Купертіно,
Який літав, як дирижабль?
А Амальрик той перелесник?
А молодик Семи Сестер,
Той вершник із країв небесних,
Що приблукався в монастир?
Чи знаний вам знавець натури,
Альберт Великий? Яків Бем?
Чи ми ніколи не вдовбем
Тії крутої "Сигнатури"?
Як мало знаєм, кого любим!
Я ж розумію цих краян:
В мені живуть усі ці люди,
Хоч сам я, бачте, павіян.