|
На странице «Людина, що прийшла надто рано» приводятся короткие отрывки произведения для ознакомления. Полное произведение можно скачать перейдя по соответствующей ссылке на файл. |
|
|
Людина, що прийшла надто рано (Пол Андерсон)
Фрагменты текста.
Пол Андерсон
Людина, що прийшла надто рано
І тож я и кажу, на старість людина взнає так багато, що чудуєш, як мало може її іноді здивувати. Кажуть, у міклагардського короля перед троном лежить звір із щирого золота, який буцімто стає дибки й рикає. Чув я про це від Ейліфа Ейріксона, що служив у королівській дружині, а йому, коли він не п'яний, вірити можна...
...Що ж, вип'ємо ще по чарі й поговоримо. Подобається тобі моє пиво? Я сам його варю. А чари ці я привіз із Англії багато років тому. Тоді я був ще молодий... Як час летить... Потім я повернувся сюди, дістав у спадок від батька оцю садибу й з того часу вже нікуди не виїздив Плавати з вікінгами добре замолоду, а постарієш - починаєш розуміти, в чому справжнє багатство людини: багатство - це земля й товар...
Страшний буде час перед тим, як настануть Великі Морози [1]. Ні, що я кажу - перед тим, як архангел затрубить у бойовий ріг. Адже й проповіді твої я слухаю тому, що знаю: Христос візьме гору над Тором. Незабаром уся Ісландія прийме Християнство, то вже краще бути в таборі переможців.
Ні, все, про що я розповім, мені не приверзлося...
Стр. 1
- Річ у тому... Ви не повірите мені. Я сам не можу собі повірити.
Ми чекали. Торгунна заклякла, ледь подавшись уперед, губи її були напіврозтулені.
- Удар блискавки... - Джеральд стомлено кивнув головою. - Під час грози я опинився на вулиці, й блискавка, напевне, вдарила в мене, та так, як то буває лише один раз за багато тисячоліть...
Стукнувши об підлогу молотом, я приклався до рога й довго пив з нього. Одна служниця запхикала, але Рагнільда, хоч і пошепки, так суворо насипалася на неї, що і я почув:
- Тихіше! У бідолахи не сповна розуму, але він нам не завдасть шкоди.
Я був згодний з нею, хоч останні її слова й викликали в мені якийсь сумнів...
Якщо чоловік такий хворий, що на ньому навіть нема бліх, то, зрозуміло, він повинен забалакуватись. Я, було, затурбувався, чи не перейде це на нас, але потім вирішив, що навряд. Адже в нього щось із головою, можливо від удару, якого він дістав. У всякому разі, коли діло відбувається на землі, а не на небі, ми зможемо впоратися з ним...
Стр. 1
Короткий бік вітрила треба принайтувати до реї, з'єднаної рухомо з щоглою на висоті в половину людського зросту над бортом. Окрім того, кормове весло у вас не там, де йому належить бути, його треба поставити нижче транцевої дошки, щоб воно було під водою, а повертати його треба довгим румпелем.
Він розповідав захоплено, малюючи вказівним пальцем на плащі Торгунни, де й що треба розмістити...
По-друге, твою щоглу важко буде покласти, коли ущухне вітер і треба братися за весла. Нарешті, твоє трикутне вітрило не перетвориш на шатро, щоб спати у відкритому морі.
- Судно стоятиме на рейді, а ви підходитимете до берега на шлюпках, - сказав він. - Окрім того, можна побудувати каюти.
- Каюти заважають веслярам, - заперечив я, - якщо тільки, ясна річ, судно не надто широке або веслярі не сидять нижче палуби, як раби на галерах Міклагарда...
- Одначе таке королівське судно, хай тільки воно потрапить у штиль, зразу стане безпорадне й не забариться стати здобиччю першого ж із тих вікінгів, що шастають вздовж узбережжя від наших країв до Йомсборга. А якщо полишити судно на якорі й стати табором на березі, то де ти знайдеш пристанище, і як захищатимешся, коли тебе запримітить ворог?
Джеральд не спромігся заперечити...
Стр. 3
|
|
Новинки библиотеки RSS
|
|