Рінґ Ларднер

Чемпіон

  Майкл Келлі, на прізвисько Комар, уперше нокаутував супротивника, коли йому було сімнадцять років. Жертвою був його брат Конні, на три роки молодший від Комара, та ще й каліка. А призом стала півдоларова монета, що її тільки-но подарувала молодшому Келлі одна дама, - її електромобіль трохи-трохи не вичавив душі з цього кволого тіла...

  Монета покотилася по підлозі. Комар кинувся за нею. Його м'які губи розтяглися в переможній усмішці.

  - Нічого, еге? - сказав він. - Гаразд! Коли це нічого, то воно тобі не потрібне.

  - Віддай! - ридав менший брат.

  - Я тобі так віддам, що й юшка з носа потече! Кажи, де ти її вкрав?

  - Я не вкрав...

  - Ну що, досить з тебе? Чи ще додати?

  І стусонув його в покалічену ногу.

  - Ну, тепер не побіжиш!

  Конні не відповів. Комар поглянув на непритомного хлопця, потім на монету в своїй руці і, насвистуючи, вийшов надвір.

  За годину місіс Келлі, прийшовши додому з парової пральні Фолкнера, де вона працювала, знайшла Конні на підлозі; хлопець тихенько стогнав...

І буде добрий, поки він набавлятиме ваги.

  - А хіба не можна влаштувати матч із Ґетцом?

  - Та певно, що можна. Він не від того, щоб підзаробити грошенят. Але досі я просував хлопця дуже обережно, і подивися, яких досяг результатів! То нащо ж нам ризикувати? Хлопець щодень іде вперед, а Ґетц занепадає швидше від Великого Джонсона...

Публіка охоче платила за те, щоб побачити могутні удари Комарової лівої, але їй хотілося, щоб ті удари сипалися на супротивника, котрий не втече з рингу, ледве відчувши їхню нищівну силу. А Кросс був якраз таким супротивником; він відважно підставляв під чужий кулак очі, вуха, ніс і шию, і довгий час це рятувало його від страхіть чесної праці...

Що б з ним було, якби я витурив його, коли він уперше прийшов до мене? Відтоді вже минуло два роки, а здається, то було минулого тижня. Я сидів у пивниці навпроти Плезент-клубу в Філадельфії і дожидав, поки Маккенна порахує гроші й вернеться до мене, коли раптом заходить цей волоцюга і пробує перехопити чарчину на дурничку...

Не знаю, чи маю я з вас стільки користі.

  - Он як, - сказав Ґейлі. - Такого я не сподівався. Я гадав, ти задоволений нашою угодою. Я не хочу лізти, куди мене не просять, але, їй-право, не знаю, чи знайшов би ти когось иншого, хто зробив би для тебе стільки, як я.

  - Ви правду кажете, - погодився чемпіон...

  - А як на мене, то байдуже, і годі про це.

  - Слухай, Комаре, - сказав Томмі. - По-моєму, ми ділилися з тобою по-чесному, а якщо ти не згоден, скажи, що тобі здається чесним. Я не хочу, щоб мене вважали за здирника. Давай обговоримо все по-діловому й підпишемо контракт...

Добрих друзів не можна так кидати, це тобі вилізе боком. Ця проклятуща баба занапастить тебе.

  Комар схопився з місця.

  - Заткни пельку! - загорлав він. - Забирайся геть, поки тебе не винесли. І так доволі вже наживався на мені! Скажи хоч одне слово про цю дівчину чи там про що - і я тобі розквашу пику, як Голландцеві...