Рубен Даріо

Сонет - Сервантесу

Перекладач: Д.Павличко

Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ - ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).- К.: "Навчальна книга", 2002.

В години смутку й горя - я один.

Але приходить добрий друг до мене -

Сервантес. Він мої печалі й трени

Пом'якшує. Життя й природа - він.

Шолом блискучий з золота й перлин

Дає він сну моєму, і шалене

Виводить серце на ясні терени,

Де спокій, і молитва, й сміху дзвін.

Ласкавий лицар. Він говорить. Мова

Тече, немов ручай із кришталю.

О, як я слухати його люблю!

Ось він іде, як доля загадкова,

Світ веселити силою жалю,

Скорботою свого святого слова.