Тіціан Табідзе

Поезії

Перекладач: Микола Бажан

Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975

Карменсіта

Наринула, мов хижа птиця,

Змела сліди моїх доріг.

Чи жінка ти, чи громовиця?

Як твій тягар знести я зміг?

Кинджалом ти несамовито

Мене вразила...

Як біле парне молоко олениці,

Ця ніч, а цей день - мов кизил злотосяйний;

Черкеські дівчата ідуть з косовиці,

Буяє плодами земля добродайна.

II

Прадавні поети плоди прославляли,

Складаючи їм хитросплетену оду,

Але всі минулі століття не знали

Такого, як нині, розкішного плоду...

В усьому живому, в плодах урожаю,

В лозі виноградній, у зелені гаю,

В садах буйнолистих, наповнених шуму,-

Я ленінську душу в їх цвіті вчуваю,

Я чую в них мудрої партії думу.

VI

Ширакські широкі степи неозорі,

Правічні діброви, бори Чіаурі,

Інгурські потоки порвисті й прозорі,

Узгір'я Сванетського скелі похмурі,

Краса цінандальських троянд невмируща,

І серце Кахетії - лози Кварелі,

І, мов Аджаметська уквітчана пуща,

Долини зелені та ниви веселі,

І гори Ушгулу, і Ушба найдужча,

Й оновлені села, і світлі оселі,-

Буття прославляють снагою земною

І пісню співають укупі зі мною...