Валентин Катаєв

Вірші

Перекладач: Анатолій Глущак

Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр - Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3

Учений

Перо страшніше від обойми пістолета,

Коли потрапить до залізної руки.

І Енгельс у глибокій тиші кабінету

Розгоном сторінок поколихнув віки.

Хіба не так углиб росте коріння дуба?

Воно у пітьму надр несе такий нестрим,

Аж поки поміж скель не розігнеться грубо

І не розколе їх

             навалом віковим,

1920, Одеса

Вуличний бій

Як від м'яча, що потрапляє в скло,

Почався день од вибуху тугого.

Схвильований, не будячи нікого,

Покинув на світанку я житло.

За рундуком в тужавий гурт звело

Людей, которі наслухали строго,

Куди стріляє з корабля залога,

Куди той свист холодний понесло,

Пробіг матрос. Осколок ґедзем тенькнув.

Трамвайний дріт шукав іржаву рейку,

Немов ласо, закручене в петлю.

Вже іграшка нікчемна і горбата -

При штабі мокла кинута гармата.

Якій відбили колесо в бою.

1920, Одеса

Поїзд

Знов узліссям гуркочуть колеса!..

Мов коханець, в призначений час

З білим написом поїзд "Одеса"

Пробігає шумливо повз нас.

Він димами крайнебо посмужив.

Стогнуть рейки, щасливо дзвенять,

Кожен гляне услід забайдуже,

А я знов у полоні сум'ять.

1944, Передєлкіно