Васіль Биков

Качина зграйка

Перекладач: Олександр Ірванець

Джерело: З сайту "Беларуская палічка" (http://txt.knihi.com/bykau/statak-ukr.html).

Молода качина зграйка лаштувалася у вирій.

На озерах вже встановлювалась осінь, зробилося холодним повітря, віяли, все посилюючись, північні вітри...

Качки й на осінь почувалися слабкими, повільно росли й були постійно голодними.

Старий качур уже кілька днів поспіль відчував якийсь тривожний неспокій - треба було відлітати. Водяне птаство підпорядковувалось інстинктові, споконвічній пташиній волі, яка певною осінньою порою гнала птахів на південь, де був порятунок від голоду й стужі...

Його качки якось незвичайно жваво пірнали в каламутній воді, й качур збагнув: вони натрапили на поживу.

Тутешній берег був голий, без трави й кущів. Неподалік, за горбатим пагорком здіймались угору два закіптюжені димарі, з яких до неба безперервно линув дим. Взагалі-то, тут було навіть затишно, пагорби затуляли невеличку затоку від студеного північного вітру...