В'ячеслав Рибаков

Давні втрати

...За спільного батька

Ми відповідаємо разом...

А.Твардовський

     В цілковитій тиші пробило за п'ятнадцять на другу. Ніч прокочувалася над країною, відлітала на захід, а назустріч їй нескінченним потоком линули вісті.

     Бесіда з німецьким представником відбулась надзвичайно вдало...

Втім, Сталін ніколи нічого не недооцінював. Він до всього намагався ставитися з рівною мірою відповідальності, по максимуму. Він ходив, відпочиваючи, по величезному, такому, що зав'язло у тиші, кабінету, - трохи згорбившись, заклавши руки за спину, - і дивився, як коливається біля навстіж розкритої темної кватирки шарувата сиза пелена...

- Абсолютно не провітрюється! А на вулиці таке повітря!.. - Вона мрійно застогнала, закотила очі. Розмашисто шпурнула сумочку на свій стіл - пурхнули в сторони здмухнуті аркуші паперу, стенографістка з котячою чіпкістю ляснула по них долонями, прикрикнула строго: - Лежати! - розкрила сумочку, вилузнула з лежачої там пачки цигарку, чиркнула сірником...

Організованість на п'ять-сім років - це справа немудряща, навіть недоброї пам'яті Гітлер зумів її сколотити в своїй банді, а пуття? Лише з'ясувалося, що не можна воювати, організованість ця обернулася розвалом підконтрольного НСДАП сектору економіки, велеречивим отупінням, корупцією, винищенням творчого потенціалу й поголовною гризнею...

Проте балансування старого порядку на взаємопригнічуванні двох нових тенденцій не може бути вічним. Фашизм завжди рветься до насильства, і, якщо він позбавлений можливості здійснювати його явно, він здійснює його потай, і чим далі, тим лютіше. В цих умовах стає особливо важливою боротьба всіх антитоталітарних сил за кожну людину, за кожен паросток совісті й доброти...

Особливо якщо врахувати, що атомна зброя, вочевидь, могла бути розроблена вже в ході війни і тоді ж застосована.

     Сталін встав. Стоячи дочекався, коли перекладач завершить.

     - Зате наслідки війни, почнися вона тепер, в кінці восьмидесятих, уявити собі неважко, - сказав він, підвищивши голос, і дав перекладачу окрему паузу на одну цю коротеньку фразу...

Я прохала мені ковток залишити, - зітхнула вона, - так вже пів на п'яту...

     - Послухай, козир. Політика - не гра в підкидного. Не хитрість, а турбота. Навіщо їх кривдити? Товариш Мао, пам'ятаю, любив цитувати когось зі своїх стародавніх даосів. Якщо, прагнучи до мети, докладеш трохи менше зусиль, чим треба, доможешся свого, хай не повною мірою або із запізненням...

Можуть, можуть траплятися в житті помилки, яких потім не виправити перебором однорідних варіантів, борсайся хоч двадцять років. І якщо не встигнути повернути круто, їх виправляє лише саме життя, сама історія, єдиним доступним їй методом - методом безнаркозної хірургії, відтинаючи все віяло рішень, що випливають з прийнятого колись невірного посилання...

..

     - Дурниці, Іро, дурниці. Ти мені, навпаки, дуже допомогла. Я на машині - може, підвезти?

     - Ні, дякую. Я насправді подихати хочу.

     - Одна вночі не боїшся?

     - Ну, ви скажете!

     Вона вийшла, прощально кивнувши йому в дверях, і відразу увійшов секретар...