Ян Флемінґ

Із Росії з любов'ю

      ЧАСТИНА ПЕРША

      ПЛАН

      Розділ 1 ТРОЯНДОВИЙ КРАЙ

      Розділ 2 УБИВЦЯ

      Розділ З ВИЩА ШКОЛА

      Розділ 4 ПОВЕЛИТЕЛІ СМЕРТІ

      Розділ 5 "КОНСПИРАЦИЯ"

      Розділ б ОРДЕР НА СТРАТУ

      Розділ 7 КРИЖАНИЙ ЧАКЛУН

      Розділ 8 ПРЕКРАСНА ПРИНАДА

      Розділ 9 ЛЮБОВНА РОБОТА

      Розділ 10 ШНУР ПІДПАЛЕНО

      ЧАСТИНА ДРУГА

      ВИКОНАННЯ

      Розділ 11 ТАКЕ ЖИТТЯ

      Розділ 12 ШМАТ ПИРОГА

      Розділ 13 "БЕА ДОСТАВИТЬ ВАС...

Він міг утопитись, потім його тіло виловили з води й, поки над'їде поліція та найближчі родичі, поклали на траву. Навіть розкладена на моріжку поруч із його головою купка предметів могла бути власністю потопельника - її зумисне виставили, аби нікому не спало на думку, ніби рятівники щось поцупили.

Та купка випромінювала блиск заможності...

Тепер він показував пів на третю 10 червня і фазу Місяця в останній чверті.

З-поза трояндових кущів у кінці саду вилетіла синьо-зелена бабка і на висоті кількох дюймів пронеслася понад спинним хребтом у чоловіка, її привабив золотистий відблиск червневого сонячного проміння, що вигравав на кінчиках білявого волоссячка біля куприка...

На підлозі валялися англійські та американські журнали, а під вікном лежав стосик книжок у яскравих м'яких і твердих оправах.

Грант дістав з-під ліжка потерту італійську фіброву валізу й поклав до неї кілька комплектів добре випрасуваної недорогої, але респектабельної білизни. Потім поспіхом намилився милом із неодмінним трояндовим ароматом, облився холодною водою і обтерся простирадлом, яке стяг просто з ліжка...

Знайшовши свого "фірмового" зіжмаканого дощовика й чорного фетрового капелюха - уніформа радянських офіційних осіб, - Грант надягнув їх, підхопив валізу і, грубо відштовхнувши плечем одного з охоронців, вийшов на вулицю. В автомобілі він улаштувався поруч із водієм у цивільному. Двоє чоловіків, що стояли позаду, не похопилися жодним словом, але дивились на нього важкими поглядами...

Сорок миль до Сімферополя вони їхали годину. По дорозі їм не трапилося жодної машини, а коли з виноградників випадково і виповзав якийсь візок, то, зачувши їхній гудок, мерщій звертав на узбіччя. Як і повсюди в Росії, автомобіль тут був символом офіційності, а офіційність несла з собою небезпеку...

Задоволений собою полковник повернувся до кабінету і знову сів навпроти Гранта.

- Ви впевнені, що говорите те, що у вас на думці?

- Ну звісно.

- У вас добра пам'ять?

- Так.

- Тоді слухайте. У Британському секторі є німець, якого звуть доктор Баумгартен. Мешкає він у квартирі номер п'ять на Курфюрстендам двадцять два...

- І якщо я це зроблю як слід, ви даватимете мені більше такої роботи?

- Цілком можливо,- байдужне кинув полковник. - Спочатку вам треба показати, на що ви здатні. Як тільки виконаєте завдання і повернетесь до Радянського сектора, можете запитати полковника Бориса. - Він натис на кнопку дзвінка...

Виплеск вогнів навколо Харкова позначав межі України. Ось виник і розтанув менший спалах вогнів біля міста фосфатів Курська. Грант знав: щільна й суцільна чорнота попід ними приховувала велику центральну рівнину, де перешіптувалися ще недостиглі колоски з мільйонами тонн російського зерна. Відтепер упродовж години оаз світла більше не буде, аж поки вони подолають останні три сотні миль, що відділяють їх від Москви...