Юрій Кузнецов

Гімнастерка

Перекладач: Анатолій Глущак

Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр - Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3

Солдат залишив тишині

Дружину і дитя, що спало...

Він чесно бився на війні -

Так похоронка сповіщала.

Що ті утішливі слова

І надаремні ті розради?

Вона вдова, вона вдова...

Земне належить їй віддати!

Тож командири на війні

Такі листи не раз читали:

"Будь-що - та поверніть мені..."

І гімнастерку їй прислали.

Як пахла диму сивина,

Що в брижі та рубці всоталась.

Стократ схилялась - бо жона -

І в гімнастерці задихалась!

Роками снився їй цей дим,

Вдова вже дихала тим димом -

Таким їй рідним і гірким,

Хоча вже майже невловимим.

...Невістка, в добрий час, прийшла.

Й допоки бабця розмишляла,

Пилюку в закутках змела

І - гімнастерку перепрала.