Vіn zavjdi neruhomiy. Lishe makіvka yogo golovi z temnim, nіbi lipkim pasmom volossya і bezdonnimi ochima vidnієt'sya z temnoї, povnoї taєmnih snovidіn' vodi. Snovidіn', zatoplenih glibinoyu pechaley і strahіv.  


     Vіn zavjdi neruhomiy. І lishe yogo ochі ne mojut' znayti spokіy. Nіkoli.. Pіd vіchniy, tujlivo v'yazkiy, nіbi burchannya, shepіt, vitіkayuchiy z glibin temnoї vodi yogo ochі blukayut', nemov kovzayut' po neskіnchennіy, nevіdomіy vodі і stejat'..


       Zavjdi..


         Іnodі vіn zaplyuschuє ochі і yogo vії plavno zanuryuyut'sya u vodu, povnu taєmnits', scho rostut' z neї, podіbno kalamutnim vodorostyam. І zdaєt'sya, scho v tsyu mit' yogo vії stikayut'sya z dovgimi vodorostyami, scho v’yut'sya z samogo dna. І nenache splіtayut'sya z nimi v єdinomu rusі. І v tsyu naykorotshu mit' voni rozkazuyut' odne odnomu pro taєmne і prorostayut' odne v odnogo. І lishe v tsyu korotku, yak udar bliskavki mit', tіl'ki v tsey korotkiy promіjok chasu yogo ochі ne kovzayut' po poverhnі vodi.


            І v tsyu korotku mit' ya moju zrobiti krok – odin korotkiy ruh, nemov nevlovime kovzannya po kalamutnіy, lyakayuchіy nevіdomoyu bezmejnіstyu vodі.


       A dalі znovu zavmerti v nevimіrnomu strahu, scho tyagne moє volossya do neba і rozburhuє kolyuchim  morozom shkіru, і v toy je chas u schemnomu ochіkuvannі tієї tomlivo charuyuchoї mitі, koli vіn znovu zanurit' svoї dovgі chornі vії v temnu nevіdomu vodu, і znovu takoyu j tonkoї yak tsі temnі, neprirodno vorsistі vіd vrostayuchih v nih taєmnih vіbratsіy vodi, vії viyavit'sya meja mіj peredchuttyam і ochіkuvannyam, tim, hto kovzaє і tim, hto unikaє, mnoyu і nim.