ГРИНЕВИЧЕВА КАТРЯ
ШОЛОМИ В СОНЦІ

ХАТА БЕЗ ДАХУ

І
      
                                                            "Заграно, забубняно,  
                                                            А в княжім дому рано...

1205. Бовдури тьми ніби високо сповененя ріка перевалювалися з краю в край неба і з силою стихії гнали в безвісти.  
      Несамовита ніч жевріла притаєним світлом, що лежав на всіх річках, як сум на серці людини.
      Чорні обриси княжого замку та подвійного перстеня грізних фос і валів, наїжених частоколом, то пропадали в тьмі, то виринали з неї, як остров із моря...

      Кричали другі когути й Тиско в дожиданню обміни спряг кріпше пояс на своїй сивій служебній опанчі, перевісив через плече торбу з останками хліба й, опертий об віконну варцабу на вежі, наслухував. Думки пішли круговоротом, змисли клонилися спочити.
      На мить він, було, задрімав, повіки упали на очі, от як залзо...

Він встав, верг свій зарукавник на стихлого Скобейка, вдарив об рамена заков'язлими руками, поклав око на Дужа.

      - Господине? - заговорив задушник і зам'явся.

      - А? - скрикнув Добриня і відслонив з-під навислих пальців нерозгадані зіниці...

.. Йдуть вісти, що вона схильна до нас, простолюддя... Кажіть, правда це, що писці нові закони пишуть, полекші много?

      В погляді задушника була спрага, чоло вкрив піт.

      - Теж вигадав? - гучно прокричав вельможа. - Про державу річ, щоби її гайвороння не порозтягало по незахідних місцях, а той...

.. "  

                                                              (з нар...

Гарно так у Сандомирі, Господи! А по хатах яка обстановка, одяги, їдіння, до чого вже тонкі обичаї! Бува, вийду у Кракові ранком у княжі тереми, одіта в гатлас, як небо, і намисто з маргеритів, то князь, Лестько ніби у проході зупиниться, квітку у мене попросить... Любується один раз квіткою, а другий раз мною...

      - Перекажіть, мамко, нехай приїзжає. Я йому тоді коника вороного подержу... - простодушно готовився Любко.

      - А я йому мечик вигострю, як шибку... - нахвалявся щодуху другий, Доброгост, і очі, блідо-зелені очі матері засвітили очаруванням...

ЛИС У ТЕРЕМАХ



XXI

    

    "Нехай загородять, де вороги ходять,

    Нехай стежка буде, куди ходять люде".

    (з нар. пісень)

    

      Сутеніло...