ВІД СЕРЦЯ ПОКЛОНЮСЬ

           Знову чую, мов співає мати,
           долітає голос до зорі.
           І мене виходять зустрічати
           край дороги наші явори.
            
           Сонце з небокраю
           встало рано-рано.
           Знову розмовляю
           з вами, рідна мамо.
            
           Ви співали дітям колискові,
           ніжне серце сповнили добром.
           Ви життя давали колоскові,
           щоб налився соком і зерном.
            
           Ваші материнські заповіти,
           як найперші на землі стежки.
           Виростають роботящі діти
           і дарують пісню нам жінки.
            
           Заквітують, як весна, бажання,
           я в тій пісні словом озовусь.
           Матерям з найглибшим побажанням
           я від серця щиро поклонюсь.
            
           Сонце з небокраю
           встало рано-рано.