Алкей

Вірші

Перекладач: Андрій Содомора

Джерело: З книги: Золоте руно. З античної поезії: Збірка.-К.: Веселка, 1985.

* * *

Зевса-батька й Леди сини могутні,

Ви, брати святі Полідевк і Кастор,

Край Пелопа кинувши, нам з'явіться,

     Серцем прихильні.

Вітром вас несуть бистроногі коні

Серед хвиль морських, по землі широкій,

Ви мчите туди, де грозить людині

     Смерть кровопійна.

Ось, злетівши з хвиль на високу щоглу,

Спалахом ясним у пітьмi майнули,

Чорному судну ви у ніч буремну

     Шлях освітили.

* * *

Досить, кажуть, бід на Пріама спало

I на рід його через твій, Єлено,

Злочин, як спалив Іліон священний

     Зевс-громовержець.

Не з такою в колі богів весілля

Еакід справляв, а з палат Нерея

В дім Кентавра він заманив любов'ю

     Дівчину ніжну.

Так колись Пелей на дівочім стані

Пояс розв'язав, і жаданим шлюбом

Поєднався він і дочка найкраща

     Бога Нерея.

Рік минув - родився півбог безстрашний,

Син білявий в них, жеребців погонич,

А з вини Єлени в боях фрігійці

     Кров'ю стікали.