Алкей

Вірші

Перекладач: Григорій Кочур

Джерело: З книги: Золоте руно. З античної поезії: Збірка.-К.: Веселка, 1985.

* * *

Міддю сяє великий дім; є для служби Аресові

                              У ньому все:

I шоломи блискучі є, і, біліючи, китиці

                              Висять на них,

Щоб прикрасити голови вояків; і на стінах там

                              Кольчуги скрізь -

Захист певний від стріл прудких; на цвяхах шишаки міцні

                              Блищать кругом;

Тут і панцири є лляні, там опуклі та вигнуті

                              Щити лежать;

Ось халкідські мечі й списи, пояси бойові також

                              Знайдуться тут.

Все зготовлене, все тут є. Пам'ятаймо ж про діло те,

                              Що ми почнем.

* * *

Не розумію звади поміж вітрів.

Шаліють хвилі, линуть сюди й туди...

       А ми в розбурхану негоду

В чорнім судні серед хвиль кружляєм,

Жорстоко гнані нападом бурі злим.

Сягають хвилі аж до підніжжя щогл,

       Вітрило наше розірвалось,

Тільки лахміття по вітру має.

Але найвище посеред хвиль лихих

Іще грізніший вал підіймається,

       Біду віщує нездоланну,

Перше ніж пристань боги пошлють нам.