Антон Павлович Чехов

Туга

Перекладач: А.Хуторян

Джерело: З книги: Чехов А.П. Вибрані твори:- К.: Дніпро, 1981.

Кому повім печаль мою?..

Вечірні сутінки. Лапатий, мокрий сніг ліниво кружляє коло тільки що засвічених ліхтарів і тонким, м'яким шаром лягає на дахи, кінські спини, плечі, шапки...

..

Іона і його конячина не рухаються з місця вже давно. Виїхали вони з двору ще до обіду, а почину все нема й нема. Та ось на місто спадає вечірня мла. Блідість ліхтарних вогнів поступається своїм місцем живим барвам, і вулична метушня стає гомінкішою.

- Візник, на Виборзьку! - чує Іона...

- Куди чорти несуть? Праворуч держи!

- Ти їздити не вмієш! Праворуч держи! - сердиться військовий.

Лається кучер з карети, злобно дивиться і струшує сніг з рукава прохожий, що перебігав дорогу і наштовхнувся плечем на морду конячини. Іона совається на козлах, як на голках, тикає на всі боки ліктями і водить очима, як очманілий, немов не розуміє, де він і чого він тут...