Фрідріх Гельдерлін

Поезії у перекладі Михайла Ореста

Перекладач: Михайло Орест

Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади - К.: Основи, 1995

Боги

Етере тихий! Завжди в нещасті ти

Беріг мій дух - і в подвиг шляхетний, ввись

    Крилив єство моє ти чисто,

      Геліос-вождю, промінням можним...

I як серце рослин

Радуєш ти,

Коли назустріч Тобі

Руки ніжні вони простирають,-

Так радував серце моє

Ти, Отче Геліос! I, як Ендіміон,

Я був улюбленець твій,

Люно свята!

О ви, зичливі,

Рідні богове!

Коли б ви знали,

Як любила вас душа моя!

I хоча я тоді не знав

Вас на ім'я, і ви теж

Так не звали мене, як люди

Себе називають,

Як зав'яжуть знайомість вони,-

Проте я вас краще знав,

Ніж будь-коли людей -

Я тишу збагнув Етера,

А сло?ва людей збагнути не міг...

Тим і до тебе любов переймає істота - і вгору

Рвуться до тебе вони в безнастаннім і радіснім зрості.

Первоверховний! Чи очі рослин не тебе розшукати

Хочуть, і кущ не до тебе простер несміливі обійми?

Зерно, тебе щоб найти, розбиває полон оболонки

I, щоб купатись у хвилі твоїй і тобою ожити,

Ліс обтрясає сніги, мов одежу тяжку і в'яжущу...