Жозе-Марі Ередіа

Морський вітер

Перекладач: Д.Павличко

Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ - ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).- К.: "Навчальна книга", 2002.

Оголені сади. Печальна рівнинa.

Зима. Все вимерло. Лиш на похмурій скелі,

Де вал Атлантики б'є в камені дебелі,

Пелюстка тріпотить - остання і смутна.

А звідки ж аромат чарівний долина,

П'янкий, розвеснений, як солов'їні трелі?

Він, вітром несений попід небес пустелі,

Стривожує мене, як моря таїна.

О! Пізнаю! Летить він аж із тих широт,

Де в сонці палахкім лежать Антіли милі,

Блакитні пагорби, омріяні стокрот.

І я на цій скалі, де б'ють кімрійські хвилі.

Вдихнув із запахом знайомого зела

Ту квітку, що в садах Америки цвіла.