Курт Воннегут

Галапагос

РОМАН

З англійської переклав Вадим Хазін

На згадку про Хілліса Р. Хоуві (1903-1982), природознавця-аматора й щирого чоловіка, який улітку 1938 року взяв мене, мого найкращого друга Бена Хітца та інших хлопців з Індіанаполіса, штат Індіана. в похід по американському Дикому Заходу...

Рівно мільйон років тому, в році 1986-у після Різдва Христового, місто Гуаякіль було головним портом маленької південноамериканської держави - Республіки Еквадор, чия столиця Кіто розташована була високо в Андах. Гуаякіль лежав за два градуси на північ від екватора - уявного бандажа планети, на честь якого країна й дістала свою назву...

Коли людські істоти відкрили ці острови, їх населяли вже й гекони, й ігуани, й рисові хом'яки, й лавові ящірки, й павуки, й мурашки, й жуки, й коники, й різноманітні кліщі, не кажучи вже про гігантських черепах.

Як усі вони туди добулися?

Багато хто з людей задовольняв свій великий мозок такою відповіддю: вони добулися, мов на плотах, на плавучих рослинних рештках...

Всі тіла дістаються океану, і він розпоряджається ними, як йому заманеться. Та якби там поставили надгробний пам'ятник Мері Хепберн, то для нього не підійшов би жоден інший напис, окрім цього: "Уособлення матері-природи". Чому вона була така близька матері-природі? ііа Санта-Росалії, перед лицем повної безнадії, Мері все ж таки мріяла, щоб там народжувались діти...

Чи розповідав колись капітан Мері Хепберн за довгі роки спільного життя на Санта-Росалії, що він може бути носієм хореї Гентінгтона? Цю жахливу таємницю він відкрив їй аж після того, як вони провели на острові десять років і він збагнув, що вона веде подвійну гру з його спермою.

З-поміж шістьох гостей "Ельдорадо" Кінг був знайомий лише з двома:

з Ендрю Макінтошем та його сліпою дочкою Селіною, а також, звичайно, з її собакою Казашкою...

І його запрошували на них частенько, адже він був простп несамовитий. Знай просторікував собі про те, як весело жити, коли має змогу витрачати скільки завгодно грошей. До незаможних він виявляв співчуття, зневагу й таке інше.

Завдяки суворим умовам на Санта-Росалії, в Селіни - перед тим, як вона 'зійде голубим тунелем у потойбічне царство,-виробиться особистість, дуже несхожа на батькову...

Це була взагалі остання пляшка, яка ще збереглася на борту, а її вміст - єдина речовина від носа до корми й від спостережного поста на щоглі до кіля, яку людська істота здатна була перетравити. Кажучи про це, я, звичайно, не припускаю можливості канібалізму. І не беру до уваги того факту, що сам капітан був цілком придатний для їжі...

Капітан, як і я, цілком міг бути духом на "Баійї де Дарвін". Люди, що скидали наші рятувальні шлюпки, навіть не підозрювали, що на борту є жива душа.

Знову самотній, як не рахувати мене, капітан поспішив напитися. Яке це тепер мало значення? Буксир разом із рятувальними шлюпками, що слухняно пливли за ним проти течії, зник...

Світ тісний.

Дизелі працювали, і це був для капітана ще один привід назюзюкатися коньяку. Він вимкнув двигун, і добре, що зробив це. Бо якби вони розігрілися, температурна аномалія напевно привернула б увагу електронних приладів перуанського винищувача-бомбардувальника, що чатував у стратосфері...