Микола Гумільов

Театр

Перекладач: М.Вороний

Джерело: З книги: Вороний М. ПОЕЗІЇ. ПЕРЕКЛАДИ. К.:Наукова думка,2003

Всі ми - святі і злодії,

Чи з вівтаря, чи з острога.

Всі ми смішні лицедії

В театрі Господа Бога.

Бог засідає на троні,

Дивиться з сміхом на сцену.

Зорі на пишнім хітоні,

Цятки блискучі по трену.

Ложа простора, вигідна;

Висить над нею комета.

Діва Марія лагідна

Хилить свій стан до лібрето.

Гамлет? - блідий мусить бути.

Каїн? - жорстокий і грубий...

Ось в увертюрі вже чути

Сонячні янгольські труби.

Дивиться мудрий хазяїн,

Стежить згори справедливий:

Зле, як заплакав би Каїн

Чи був би Гамлет щасливий.

То щоб додержати плану

I щоб ансамблю тримати,

В гру ту глухому титану

Болю казав він додати.

Біль розгулявся горою,

Світ ввесь оплутав сітками,

Всіх перемучених грою

Б'є та січе канчуками.

Дужчає кара кривава!

З нею зростає тривога:

Ой, чи скінчиться ж забава

В театрі Господа Бога?!