Павло Антокольський

Вірші

Перекладач: Анатолій Глущак

Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр - Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3

* * *

З вчорашнього йдучи у завтра,

Складаю іспит не простий:

Бо Час - найперший мій співавтор,

Бо Час - герой мій головний.

І сперечальник, і порадник,

У змінах твердо невмолим,

Час -

     ворог віршиків парадних,

Натхнення вірний побратим.

Тож прислухаючись до змахів

Його гучних широких крил,

Без упередження і страху

Знов книгу Часу я відкрив.

* * *

Історія - це воскресіння.

Жюль Мішле

Ти як любов, історіє! Ти мука

І радість для допитливих умів.

Ти що завгодно - тільки не наука,

Не корінці прочитаних томів.

Не амфора, не мармур Афродіти,

І не Помпея, і не вічний Рим.

На всіх шляхах і перехрестях світу

Гуркочеш грізно громом весняним.

Тож випрямись, в живі вдивляйся лиця

І в загадкову колію подій,

Зумій разом з людьми розвеселився,

Їх клопотами гірко володій.

Римуй строфу, пиши бравурні марші,

На ярих дріжджах тісто учиняй.

Бідуй і худни на пайковім ха?рчі,

Не стримуй сліз у співчутті - ридай.

Все знадобиться, все тобі на благо.

Усе зітчеться в іскровий сувій.

Шумуй, мов та морська солона брага,

Карбуй, мни глину, молоти і вій!

Я твій слуга, й нізащо - не догідник.

Нехай мене полає рецензент,

Що словом захищаю вірогідне

Невірогідних міфів і легенд.

Які грунти у тебе благодатні!

Як зорі вічності тобі цвітуть!

Чим хочеш будь - Вергілієм у Данта,

Голубкою в Пікассо - тільки будь!