Рабіндранат Тагор

Два вірші у перекладі з бенгальської мови

Перекладач: Василь Мисик

Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990

Чудесний камінь

Безумець із розпатланим волоссям,

Брудний і чорний, цілий вік шукає

                  чудесний камінь,

Весь висох він, повипинались кості,

Уста зімкнув він,

                 і замкнув він серце,

I тільки полум'ям палають очі -

Як світляки,

            вони в усі кутки

Присвічують невтомно серед ночі...

Шуміло перед ним безмежне море,

I хвилі підіймались,

                   насміхались

Над божевільним.

                Небо неозоре

Дивилось, не моргнувши...

..

А море грало,

            грало і співало,

Байдуже слухаючи власний голос,

I люди йшли, і люди все змінялись,

           і плакали, й сміялись,

I далі йшов безумець напівголий...