Сальваторе Квазімодо

Лист

Перекладач: Л.Первомайський

Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ - ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).- К.: "Навчальна книга", 2002.

Мовчання, що захололо вздовж вулиць,

І вітер лихий, що в опалому листі

То шарудить, то знов підлітає

До багряно-біло-чорних ворожих стягів...

Я хочу тобі сказати так багато,

Поки ще не замкнулося небо

До завтрашнього ранку... Та відсутність волі

Найгірше наше лихо. Життя сьогодні -

Це не глухе гуркотіння серця,

Що тріпоче в глибині, і не співчуття,

А криваве ігрище, де смерть розцвітає,

Тільки смерть... О ти, моя газель,

Чи пам'ятаєш ти огненний кущ герані

Над подзьобаною кулями стіною?

О, невже сьогодні

Наша смерть в ім'я кохання, -

І та вже неспроможна зарадити лиху?