Сальваторе Квазімодо

Зачувши плюскіт моря

Перекладач: М.Бажан

Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ - ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).- К.: "Навчальна книга", 2002.

Уже не першу ніч. Зачувши плюскіт моря

В пустельних і піщаних берегах,

Я чую голос, що його луну

Мені дбайлива пам'ять зберігає.

Я чую птиць, що кубляться на кручах,

Звідкіль жене їх квітень у долину.

А може, це кигиче чайка? Ти

Була зі мною в день, коли я чув цей голос,

І хочу я, щоб і тебе торкнулась

Про мене згадка - спогадів луна,

Як ці зітхання стемненого моря.