Стефан Малларме

Лебідь

Перекладач: М.Драй-Хмара

Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ - ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).- К.: "Навчальна книга", 2002.

Сонет

Краси пречистої безсмертний гордий син,

ударом п'яних крил чи ти розіб'єш нині

забуте озеро, де покриває іній

прозорий зльотів лід, що не дійшли вершин?

О лебедю, згадай, ти був і є один

прекрасний, та дарма змагатися в пустині:

ти в пісні не сказав, в якій це жить країні,

як мертвої зими засяє сонний сплін.

Ти шиєю струснеш білясту агонію,

одкинеш безміру просторів цих стихію,

але не жах землі, що крила полонив.

І як мара в імлі леліє сяйвом срібним,

холодним сном зневаг навік себе ти вкрив,

о лебедю, в своїм вигнанні непотрібнім!