ШЕЛЬВАХ
                                  
                                  Ой та нікому так, нікому,
                                  Та як жовняру молодому
                                  у кабатинці, у ремінню
                                  Ходити шельвах по камінню,
                                  Ой та по зимнім, зимнесенькім
                                  У кабатиню тонесенькім.
                                  Ой ходить шельвах по морозі,
                                  А камінь тріснув на підлозі;
                                  Ой камінь тріснув, жовняр свиснув,
                                  До себе ціпко гвер притиснув,
                                  Та й білі руки ломле, гріє,
                                  Що аж му серце в грудях мліє...
                                  Ой серце моє крем'яноє,
                                  Чому не тріснеш й ти надвоє?
                                  Укрився місяць зороньками,
                                  Заплакав жовняр сльозоньками;
                                  Заплакав жовняр сині очі,
                                  А під ногами сніг скрегоче.
                                  А жовняр ноги підоймає,
                                  До місяченька промовляє:
                                  "Ти, місяченьку, перекрою,
                                  Не дай ти, боже, долю мою!"