Олексій Коломієць
ДИКИЙ АНГЕЛ
Повiсть про сiм'ю
на двi дiї

ДIЙОВI ОСОБИ
       Ангел Платон Микитович.
       Уляна - його дружина.
       Петро \
       Федiр - їхнi сини...

Ганок одноповерхового будиночка з прибудовою - домашньою майстернею. Посеред двору збитий з дощок стiл. Стовп. На ньому умивальник i прилаштований телефон пiд дашком. Саморобне крiсло-гойдалка. Осторонь - ослiнчик.
Таня зачiсується бiля умивальника. Федiр лагодить стiлець. Лiда в крiслi-гойдалцi...

       У л я н а. Коли вже тобi так усе подобається, то в нас би й вiдпочила, а не їхала на курорт.
       Л i д а. Море...
       Т а н я. З великої висоти море здається калюжею.
       У л я н а...

А ми разом з державою i плануємо, i багатiємо... Правда, я трошки попереду. Бо в неї є ще чимало дармоїдiв: або не працюють зовсiм, або багато балакають i мало роблять... А в моїй державi цього немає... Як заробив, так і їж! Як заробив, так i одягайся. Будемо кiнчати, приятелю.
       К л о к о в...

А сфотографувати, що стружете ложку, - поганий кадр!
       П л а т о н. Яка в тебе зарплатня?
       К л о к о в. А що?
       П л а т о н. Я тобi все кажу, а ти таїшся.
       К л о к о в...

Майже.
       Т а н я (усмiхнулася). А я не годжуся в героїнi вашого нарису?
       К л о к о в (теж усмiхнувся). Гадаєте, цiкаво буде читачевi?
       Т а н я. Я наче навмисне готувала себе для преси...

       П л а т о н. А дача?

       П е т р о. Теж службова.

       П л а т о н. Безкоштовно?

       П е т р о. Плачу.

       П л а т о н...

Не забув?

       П е т р о. Нiчого не забув...

       П л а т о н. I пiвника, i рiзьбу хочеш? Зроблю.

       П е т р о. Удвох за вихiдний управимось.

        

Заходить Вiля...

       Л i д а (з хати). З шампанським!

       В i л я. На роботi не пройду через шеренгу засiдань, нарад.

       Л i д а (виглядає з дверей). Бiдолашний Вiля, воно таке скромне та несмiливе, що й не проб'ється...