ЛІНА КОСТЕНКО
ДУМА ПРО БРАТІВ НЕАЗОВСЬКИХ

Драматична поема,
старовинний лейтмотив якої  
звучить то тихше, то голосніше,
залежно од вітрів історії

ДІЙОВІ ОСОБИ

Павлюк
Томиленко
Сахно Черняк
І все, і всі,
      що їм по дорозі
           стрічаються

  На місці їде віз, і все з ним розминається -
дерева, люди, обрії, зірки...

Томиленко
Ти звідки знаєш? Може, нас повісять,
Або зітнуть. Усе ж таки це легше.

Павлюк
На легшу смерть, даремно, не надійся.
Ми в них на смерть козацьку заробили.

Сахно Черняк
Ну, а хреста ж над нами хоч поставлять?

Павлюк
Чого схотів! Ще добре, як не спалять
на сизий попіл в мідному бику...

Вже ціле гнойовище.
І Наливайка ж видали свої.
Такі орли, один орліший іншого.
Лицарство, честь! А дійдеться до діла -
рятує шкуру, видає своїх.

Томиленко
І ти скажи, де є тому коріння?
У чому річ, бо це ж не первина.
Це що, на всіх поділене сумління?

Сахно Черняк
Ні, це на всіх помножена вина...