Лепкий Богдан
                              Заспів
                        
                       Колисав мою колиску
                       Вітер рідного Поділля
                       І зливав на сонні вії
                       Степового запах зілля.
                        
                       Колисав мою колиску
                       Звук підгірської трембіти,
                       Що від неї зорі меркнуть
                       І росою плачуть квіти.
                        
                       Колисав мою колиску
                       Голос недалеких дзвонів,
                       І веселий спів весільний,
                       І сумний плач похоронів.
                        
                       Колисав мою колиску
                       Крик неволеного люду
                       І - так в серце вколисався,
                       Що до смерті не забуду
                        
                       1901