ПАТРІОТИ

           Два хлопці укупі стояли,
           А третій дививсь оддалі,
           Як ті гаряче розмовляли
           Про долю своєї землі.
            
           Один у широкій промові
           Народні права боронив;
           Він докази всі наукові
           По пунктах як слід розложив.
            
           Народну окремість натури,
           І склад особливий думок,
           І давність своєї культури,-
           Довів він усе те з книжок.
            
           А другий про теє доводив,
           Як дійде народ своїх прав,
           І в поступі інших народів
           Він місце йому показав.
            
           Так двоє вели язиками
           Роботу для краю свого,
           Гукали й махали руками,
           Де річ вимагала того.
            
           А третій не мовив нічого:
           Він мовити красно не міг,
           Але задля діла святого
           І жив він, і в землю б поліг.
            
           Ті двоє, з балачки втомившись,
           Веселі собі розійшлись,
           А третій стояв зажурившись
           І наче дивився кудись.
            
           Але він не тую картину
           Вбачав, що круг нього була;
           Він бачив душею Вкраїну
           І все що вона добула.
            
           Вбачались йому патріоти
           Із купою слів голосних,
           А поруч мільйони голоти,
           І темність, і вбожество їх.
            
           1889 р.