ОЛЕНА
(Казка)
      Музика різко від уха заграв, а бас то загудів, то, в лад вибиваючи, моторні дівчата аж піднімав; а хоть ноги потомлені - до круглого рвалися танка; гарні хлопці в підкови до складу кресали, позираючи радосно кождий по своей дівчині; сваненьки з молодцями, стиснувшися в кутку коло припічка, хоть дрібненько, но частенько витрясали крупник із чарочки, не дбаючи, собі раденькі, на старих своїх довговусих господарів, на другім боці в куті, коло скрині, спорою мірою попиваючих...

Весілєчко господь дав -
Радо нам ся діє!

Ю р ц ь о
Хоть надворі ніч темна,
Гей,темна ночонька,
В нас світличенька ясна,
Красні дівчатонька.

Д р у ж б а
Сокіл в білий двір влетів
К чорної галоньці;
Княжиненько наш приспів
К русій дівчиноньці.

Ю р ц ь о
Нуте, жваві хлопаки,
Легіники горні,
Витинайте гопаки,
Хлопчата моторні!
      
      Ба й свахи не дармували...

.. Кажи, може, яка лиха пригода?..
      Приступив і старий батенько, сивий голубонько, та приніс спорий кухоль горілки з медом.
      - Но, жвавий козаче! Бодай здоров був! - надпив і подав єму. - Відав, утомив-єсь ся, покріпи сили...